Ресторанний ринок України 2026: статистика і цифри
Команда Duckhub створює платформу QR-меню та онлайн-замовлень для ресторанів, кафе і барів, якою можна керувати через власного AI-асистента (ChatGPT, Claude). Пишемо практичні матеріали на основі досвіду тисяч опублікованих меню.
Ресторанний ринок України у 2025 році задекларував рекордні 246,7 млрд грн виторгу — на 21,7% більше, ніж у 2024-му, за даними Державної податкової служби. Але реальна картина складніша: операційний виторг закладів зріс лише на 6%, відвідуваність упала на 8%, і ринок тримається на зростанні середнього чека (+17%, до 303 грн) та детінізації. Нижче — всі ключові цифри 2025–2026 років з офіційних і галузевих джерел на одній сторінці.
Ключові цифри одним списком
Стан ресторанного ринку України у 2025–2026 роках описують десять показників. Кожен із них розкритий у відповідному розділі нижче з посиланням на джерело:
- 246,7 млрд грн — задекларований виторг галузі у 2025 році (+21,7% до 2024-го, дані ДПС)
- 675,9 млн грн — середньоденний виторг галузі у 2025 році (проти 553,8 млн грн у 2024-му)
- 303 грн — середній чек по країні наприкінці 2025 року (+17% за рік)
- −8% — падіння відвідуваності закладів у 2025 році (дослідження Poster); виручка при цьому +6%
- 43+ тис. суб’єктів господарювання на 51+ тис. об’єктів працюють у сфері громадського харчування
- 13 373 нових ФОП відкрито у сфері кафе і ресторанів у 2025 році; чистий приріст — лише 2 728
- 17 місяців — медіанний строк життя закладу малого бізнесу в HoReCa (Опендатабот)
- 66% нових ФОП у ресторанній сфері зареєстрували жінки
- 21,3 млрд грн — виторг McDonald’s в Україні у 2025 році (+26,6%): перша мережа, що подолала позначку 21 млрд
- 42% рестораторів зафіксували зниження рентабельності у 2025 році; 79% назвали найм і утримання команди головною проблемою
Скільки заробляє ресторанний бізнес України?
Задекларований виторг ресторанної галузі України у 2025 році становив 246,7 млрд грн — на 21,7% більше, ніж у 2024-му. За даними ДПС, середньоденний виторг зріс із 553,8 до 675,9 млн грн, найшвидше нарощували декларації ресторани (+26,9%), закусочні (+25,9%) та кафе (+20,5%).
| Показник | 2024 | 2025 | Зміна |
|---|---|---|---|
| Задекларований виторг галузі | ≈202,7 млрд грн* | 246,7 млрд грн | +21,7% |
| Середньоденний виторг | 553,8 млн грн | 675,9 млн грн | +22,0% |
| Середній чек (по країні) | ≈259 грн | 303 грн | +17% |
| Суб’єктів господарювання | — | 43+ тис. | — |
| Об’єктів (закладів) | — | 51+ тис. | — |
*Оцінка, розрахована зворотно з офіційного темпу +21,7%; ДПС окремо річний ряд за 2024 не публікувала. Джерело: ДПС України.
Важливий нюанс: розрив між +21,7% задекларованого виторгу і +6% реального операційного виторгу (за панеллю Poster) — це переважно ефект детінізації. Податкова прямо називає масштаб тіні: близько 15 тис. об’єктів декларують менш ніж 50 тис. грн виторгу на місяць, що виглядає заниженням. У 2025 році ДПС провела понад 7,3 тис. фактичних перевірок ресторанів, наклала 117,5 млн грн штрафів і виявила 389 неоформлених працівників. Тобто частина «зростання ринку» — це легалізація виторгу, який існував і раніше.
Середній чек і відвідуваність: ходять рідше, платять більше
Головний поведінковий зсув 2024–2026 років: українці відвідують заклади рідше, але залишають за візит більше. За дослідженням Poster на вибірці 11 000 закладів, у 2025 році виручка зросла на 6%, середній чек — на 17%, а відвідуваність упала на 8%. У 2024-му тренд був той самий: +10% виручки, +17% до чека, −3% трафіку.
| Сегмент | Динаміка виручки 2025 | Динаміка трафіку | Середній чек 2025 |
|---|---|---|---|
| Суші | +12% | −1% | 687 грн |
| Піцерії | +10% | −4% | 321 грн |
| Кав’ярні | +6% | зниження | 108–111 грн |
| Фастфуд | +5% | зниження | 207 грн |
| Кава з собою | +5% | зниження | 89 грн |
| Кафе | +4% | зниження | 307–315 грн |
| Ресторани | +4% | зниження | 675–693 грн |
| Кондитерські | +4% | −13% | 244 грн |
| Бари | — | −14% | 465–476 грн |
Джерело: дослідження Poster за підсумками 2025 року (панель 11 000 закладів, що працювали безперервно у 2024–2025 роках).
Висновок із таблиці простий: найстійкіші — формати з сильною культурою доставки (суші втратили лише 1% трафіку, піцерії — 4%), найглибше просіли вечірні та «необов’язкові» формати — бари (−14%) і кондитерські (−13%). Ціни при цьому росли швидше за інфляцію: ресторанний чек додав 17% при загальній інфляції 2025 року близько 8%.
Скільки закладів працює і хто їх відкриває?
В Україні у сфері громадського харчування працює понад 43 тис. суб’єктів господарювання на понад 51 тис. об’єктів (дані ДПС). Динаміка відкриттів при цьому охолола: за даними Опендатабота, у 2025 році зареєстровано 13 373 нових ФОП у сфері кафе і ресторанів (−5% до 2024-го), а закрилося понад 10,6 тис. Чистий приріст — лише 2 728 закладів, майже вдвічі менше, ніж у 2024 році (+6 004).
Три структурні факти про демографію бізнесу:
- Медіанний строк життя закладу — 17 місяців. Чверть закритих у 2025 році ФОП не протрималися й пів року. Головні причини — запуск «на емоціях» без бізнес-плану і недооцінка касових розривів перших місяців.
- 66% нових ФОП у HoReCa відкрили жінки. У п’яти областях (Хмельницька, Кіровоградська, Закарпатська, Черкаська, Рівненська) частка перевищує 70%. Це прямий наслідок мобілізації та міграції: жінки перебирають ролі власників і операційних керівників, а бум малих кав’ярень, пекарень і кондитерських — видимий результат цього зсуву.
- Ринок лишається фрагментованим. За довоєнною структурною статистикою Держстату (секція I), понад 90% суб’єктів сектору — це ФОП, а не підприємства. Великі мережі ростуть швидше за ринок, але «довгий хвіст» незалежних закладів досі домінує за кількістю.
Географія: які міста ростуть, а які просідають?
Географія попиту у 2025 році стала контрінтуїтивною: лідерами за динамікою виручки були Луцьк (+16%), Суми (+15%), Харків (+14%) і Житомир (+11%), тоді як Київ показав лише +1% за перше півріччя при падінні відвідуваності на 13% — найглибшому серед великих міст. Чернігів — єдине місто вибірки Poster, де трафік не впав узагалі.
| Місто | Виручка 2025 | Відвідуваність | Середній чек |
|---|---|---|---|
| Луцьк | +16% | — | — |
| Суми | +15% | — | — |
| Харків | +14% | −7% (І півріччя) | +7% |
| Житомир | +11% | — | — |
| Львів | +7% (І півріччя) | −8…−15% | +16% |
| Одеса | +6% (І півріччя) | −6% | +17% |
| Київ | +1% (І півріччя) | −13% | +17% |
| Хмельницький | −3% | −16% | — |
Джерело: панельні дані Poster за 2025 рік; для частини міст доступний лише зріз першого півріччя.
Феномен Харкова заслуговує окремого рядка: попри близькість до фронту, за 2025 рік у місті відкрили 94 нові заклади, з них 74 — кав’ярні. Попит формують військові, волонтери та представники місій зі стабільними доходами. Захід країни, навпаки, зіткнувся з виснаженням заощаджень переселенців і перенасиченням ринку після інвестиційної хвилі 2022–2024 років.
Найбільші ресторанні мережі України
Найбільшою мережею України за кількістю закладів станом на початок 2025 року був Lviv Croissants — 179 точок, за ним !FEST (150) і McDonald’s (109), за рейтингом Forbes. За виторгом же домінує McDonald’s: 21,3 млрд грн у 2025 році (+26,6%) при 12 нових відкриттях за рік.
| Мережа | Закладів (01.01.2025) | Виторг 2025 |
|---|---|---|
| Lviv Croissants | 179 | — |
| !FEST | 150 | — |
| McDonald’s | 109 | 21,3 млрд грн |
| Domino’s Pizza | 65 | — |
| KFC | 64 | 3,66 млрд грн |
| Gastrofamily | 62 | — |
| Kumpel’ Group / Fast Food Systems | 50 | — |
| Пузата Хата | 41 | 1,43 млрд грн |
| Чорноморка | 32 | — |
| Tarantino Family | 24 | — |
Джерела: Forbes (кількість закладів на 01.01.2025), Forbes/Finance.ua (виторги 2025).
Трійка лідерів за виторгом — McDonald’s, KFC і Пузата Хата — сумарно заробила близько 26,4 млрд грн, тобто приблизно 10,7% усього задекларованого виторгу галузі. Мережі консолідують ринок, але простір для незалежних закладів усе ще величезний. Показово й те, що експансія тривала попри війну: Чорноморка за 2025 рік відкрила 17 ресторанів у Європі та наростила доходи на 27%, а фінська Hesburger оголосила про інвестиції понад 12 млн євро у 10 закладів на заході України.
Скільки коштує працювати: витрати ресторану у 2026 році
У 2026 році головний виклик ресторатора — не виторг, а маржа. Мінімальна зарплата зросла до 8 647 грн (+8,1% до 2025-го), НБУ утримує облікову ставку на рівні 15%, інфляція в червні 2026 року сповільнилася до 7,2% р/р, але Нацбанк попереджає про ціновий тиск у другому півріччі.
Основні статті тиску на маржу за даними опитувань Poster:
- Фудкост: 36% закладів працюють із фудкостом 30–35%; при цьому 43% рестораторів зафіксували подорожчання продуктів на 10–20%, ще 25% — на 20–30%, а ціни в меню найчастіше піднімали лише на 5–10%.
- Зарплати: у 42% закладів фонд оплати праці з’їдає 20–30% виручки, у 27% — 30–40%. Дефіцит кухарів оцінюється у 15–20 тис. фахівців, плинність кадрів сягає 80–120% на рік.
- Енергія: 71% закладів придбали генератори; за регулярних відключень додаткові витрати на пальне становлять близько 225 тис. грн на місяць на об’єкт, у пікові блекаути — до 450 тис. грн.
- Рентабельність: найпоширеніший рівень прибутковості — 5–10%; 9% закладів працюють у збиток, 8% — «в нуль». 42% рестораторів кажуть, що рентабельність за рік знизилася.
Практичний наслідок: виграють заклади, які переглядають меню й ціни частіше, ніж раз на сезон. Паперове меню тут — вузьке місце: передрук коштує грошей і часу, тоді як у QR-меню ціну можна оновити за хвилину, а нерентабельні позиції — прибрати одним кліком.
Доставка і цифровізація: канал стабілізації, а не опція
Доставка у 2025–2026 роках стала буфером проти падіння зального трафіку. Під час блекаутів грудня 2025 — січня 2026 року попит на доставку їжі, за даними Glovo, зріс на 7,7%, а середній чек доставки — більш ніж на 20%. Водночас 40% опитаних Poster закладів досі не мають доставки як каналу — тобто резерв зростання великий.
Цифровий стандарт закладу 2026 року виглядає так: POS-система з обліком собівартості, ПРРО, QR-меню із самостійним замовленням і оплатою, програма лояльності та аналітика продажів. Для малого бізнесу поріг входу впав: базові AI-інструменти прогнозування попиту вже вбудовані в хмарні системи, а меню з PDF чи фото можна перенести в цифровий формат за допомогою AI за кілька хвилин. Заклади без власного цифрового каналу (сайт, сторінка з онлайн-замовленням) платять подвійну ціну: комісію агрегаторам і втрату даних про власних гостей.
Методологія і джерела
У цій статті свідомо розділені три статистичні серії, які не можна змішувати. Перша — податково-адміністративні дані ДПС (виторг 246,7 млрд грн): вони показують задекларовані доходи і включають ефект детінізації. Друга — панельні дані Poster (11 000 закладів, що працювали безперервно 2024–2025): вони точніше відображають реальну операційну динаміку — +6% виручки при −8% трафіку. Третя — реєстраційна статистика Опендатабота щодо ФОП. Розрив між +21,7% (ДПС) і +6% (Poster) — це не суперечність, а вимірювання різних речей: перше — фіскальна база, друге — фактичні продажі стабільної вибірки.
Якщо цитуєте цифри звідси, посилайтеся на першоджерела (ДПС, НБУ, Опендатабот, Poster) або на цю сторінку — ми оновлюємо її з виходом нових даних.
Плануєте зростання у цих умовах? Почніть із цифрового меню: Duckhub — QR-меню, яке ваш власний AI-асистент (ChatGPT чи Claude) наповнює за кілька хвилин, з онлайн-замовленнями, мультимовністю та оновленням цін в один клік. 0% комісії із замовлень і безкоштовний тариф Egg назавжди. Більше матеріалів — у блозі Duckhub.